Спорт новости в Одессы
До сумної дати — 250-ї річниці ліквідації Російською імперією Запорізької Січі — в Києві відбувся круглий стіл. Один з його учасників, доктор історичних наук Віктор Брехуненко, автор книги про про природні кордони українського світу в XVI-XVIIІ століттях, розповів в інтерв’ю «ФАКТАМ», що в принципі запорожці мали реальні шанси зберегти Січ і відносну незалежність земель, які їм належали в українському степу. Чому наші пращури не скористалися цими можливостями і які дуже важливі уроки з тих подій мають винести сучасні українці?
«Доля Петра Калнишевського — нагадування про спроби вгамувати росію за допомогою лояльності та смиренності»
— Передумови знищення Запорозької Січі було закладено до певної міри самими ж козаками приблизно за 40 років до цієї вельми сумної події — а саме у 1733−1734 роках, — розповів в інтерв’ю «ФАКТАМ» завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України доктор історичних наук Віктор Брехуненко.
ВІДЕО ДНЯ
— Що саме фатальне сталося для Січі у 1733−1734 роках?
— Запорозький кіш, на жаль, вирішив тоді повернутися у російське підданство.
РЕКЛАМА
— Значить, до того Запорозька Січ не підпорядковувалася росії?
— Так, тривалий час не підпорядковувалася. Розповім детальніше. Запорожці вийшли з підданства Російської імперії після виступу гетьмана Івана Мазепи проти царя Петра I. Основна частина запорожців підтримали Мазепу. Тож Петро I наказав своєму війську під командуванням полковника Яковлева знищити Січ. Виконати цей наказ царя не в останню чергу вдалося через зраду компанійського полковника Гната Галагана, який провів московське військо.
Через два роки після цього ситуація для Російської імперії на козацьких теренах кардинально погіршилася: невдачі в ході російсько-турецької війни змусили царя Петра I укласти з Османською імперією мир, згідно з яким до останньої відійшла територія як Правобережного, так і Лівобережного Запоріжжя.
РЕКЛАМА
— В результаті запорозькі козаки прийняли турецьке підданство?
— Так, причому виходило, що разом з територією Війська Запорозького Низового (землями Запорозької Січі. — Авт.).
— Я правильно розумію, що козаки перебували під владою Османської імперії та Кримського ханства до 1734 року, а потім вирішили повернутися в підданство Російської імперії разом з землями?
— Так і було. Їх повернення в російське підданство змінило розставлення сил в українській частині степу. Позиції Російської імперії дуже зміцніли, а її опонентів (Кримського ханату і Османської імперії) — суттєво послабшали.
— Що спонукало козаків піти на цей згубний для себе крок?
РЕКЛАМА
— Дивіться, серед них було два угрупування. Учасники одного на чолі з соратником гетьмана Мазепи кошовим отаманом Костем Гордієнком — виступали проти повернення в російське підданство (бо розуміли, чим це загрожує). А прихильники другого (їх ватажком був Іван Малашевич) — прагнули до повернення під руку царя. На початку 1730-х років партія Малашевича взяла гору. Так і вийшло, що запорожці повернулися у російське підданство (самі себе загнали в пастку).
— На яких умовах?
— Збереглися згадки самих же козаків, що певні домовленості з російською владою були. Але які саме, достеменно невідомо. Письмового договору щодо цього не знайдено. Скоріш за все, його не було укладено. Права Війська Запорозького Низового та зобов’язання російської сторони не були чітко зафіксовано на папері.
— Виходить, запорожці з якоїсь причини не наполягли на тому, щоб їхні права були юридично оформлені?
— Ми не маємо свідчень про це. Додам також, що під час повернення в російське підданство не було зафіксовано на папері й територію Вольностей Війська Запорозького (тобто володінь Запорозької Січі).
— Від повернення в підданство Російської імперії до ліквідації Запорозької Січі минув 41 рік. В цей проміжок часу були «дзвіночки» про те, що російська імперська влада замислює ліквідації Січі?
— Були. Причому, не якісь там тихенькі «дзвіночки», а вельми резонансні гучні події: в 1764 році імператриця Катерина II ліквідувала Гетьманщину. Після цього єдиним острівцем української автономії лишалася Запорізька Січ з її земельними володіннями. Козаки не могли не розуміти, що якщо нічого не змінити в стосунках з царатом, він рано чи пізно знищить і Січ.
Віктор Брехуненко: «Після ліквідації Катериною II Гетьманщини єдиним острівцем української автономії лишалася Запорізька Січ з її земельними володіннями»
— Але, на жаль, тодішня старшина на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським не виробила ефективної стратегії, — продовжує історик. — Проблеми у стосунках з російською владою намагалася вирішувати шляхом підкилимних ігор в Санкт-Петербурзі, доведення своєї лояльності, улещанням російської верхівки. Наприклад, записали в почесні козаки до Кущівського куреня видного соратника імператриці Катерини II князя Григорія Потьомкіна (під прізвиськом Грицько Нечос). Потьомкін їм «віддячив»: через декілька років після прийняття його в почесні козаки став одним з ініціаторів ліквідації Запорозької Січі.
Гірка доля самого кошового отамана Петра Калнишевського є втіленням того, до чого призводять спроби вгамувати апетити росії за допомогою лояльності та смиренності.
— Царська влада розправилася з кошовим отаманом?
— Так — відправила його в заслання на Соловки. Кошового суддю Павла Головатого і військового писаря Івана Глобу — в Сибір. Були репресовані ще 12 старшин.
— А решта старшин і козаків?
— Росіяни «зрізали» тих, хто хоча й не зараз, але в майбутньому потенційно могли організувати спротив. А решту почали задобрювати землями й чинами. Власне путін планував приблизне те ж саме: свідому частину українців знищити, а решту населення залякати й підкупити.
Фрагмент ікони, на якій зображено праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського)
— Що сталося з простими запорожцями після ліквідації Січі?
— Багато хто з них втекли за кордон, який проходив тоді по річці Буг (перебралися в Очаківські степи). Частина пішла на Правобережну Україну, яка входила до складу Річі Посполитої. І ще чимало перебрались до Туреччини. Проте більшість залишилася на місці, ставши живим втіленням спадкоємності між запорозьким періодом і подальшою долею сучасної Східної та Південної України. І це спростовує міф про «Новоросію».
«Якби запорожці скористалися „золотою картою“, то кардинально повернули б ситуацію на свою користь»
— Отаман Калнишевський зі старшиною мали реальні можливості вберегти Запорізьку Січ?
— Я вважаю, що мали. У них була «золота карта». Що я маю на увазі? Якби перед знищенням Російською імперією Гетьманщини або зразу ж після цього січовики знову перейшли в підданство Кримського ханату та Османської імперії, то цим вони кардинально повернули б ситуацію на свою користь. Адже якби вони опинилися в союзі з Кримом і Туреччиною, то імператриця Катерина II, імовірніше за все, й не намагалась би знищити Січ, бо вона була б не підвладною російській державі.
— Тобто запорожці могли вирватись з російського підданства?
— Могли, якби діяли, а не лише виношували плани, бо генерально Кримський ханат і Туреччина були зацікавлені в такому сценарії.
В результаті росія по одному розправилася спочатку з Військом Запорызьким, а потім — з Кримським ханатом.
Ще скажу про таке: на мою думку, якби запорожці скористалися «золотою картою», то цілком можливо, вбереглися б не тільки Запорожжя і Кримський ханат, але й не було б подальших поділів Речі Посполитої. Адже не підкорені Запорожжя та Кримський ханат зберігали б для Варшави перспективу альянсів для руйнування планів росії, Австрії та Пруссії.
Ще раз наголошу: для нас історія з ліквідацією Запорозької Січі має стати уроком того, як не слід поводитися стосовно нашого північно-східного сусіда. Тобто Україна не має в жодному разі загравати з росією. Шлях виживання поруч з такою країною, як рф — бути сильними, спроможними себе захистити.
На цьому плані показано розташування будівель в Новій (Підпільненській) Січі, що її захопили російські загарбники в 1775 році
— Чому Російська імперія вирішила розправитись з Запорозькою Січчю саме 1775 року?
— У 1774 році московити переможно завершили війну з Туреччиною. У Петербурзі вирішили, що це саме той момент, коли ні турки, ні татари не зможуть втрутитися. Тож Катерина II й вирішила ліквідувати Військо Запорозьке Низове.
— Якою була реакція запорозьких козаків на ліквідацію Січі?
— Шаблю проти ворога вони не витягли — не вистачило духу для спротиву. Ще в часи Мазепи (початок XVIII століття) в еліти Гетьманщини була готовність за потреби воювати, пізніше вже ні, навіть на Запоріжжі. Старшина проковтнула знищення Гетьманщини в 1764 році. Те ж саме сталося на Запоріжжі в 1775-му.
На щастя, у 2022 році вийшло інакше. Нині домінує прагнення — боротися, а в 1775-му — здатися.
— Можна назвати ключових осіб на Січі, які вирішили покоритися?
— Це було рішення фактично всієї старшини на чолі з кошовим отаманом — відкрито проти московитів майже ніхто не пішов.
— Можливо, ворог тоді вибрав момент, коли на Січі було мало людей?
— Ні. Мало козаків на Січі було взимку. А влітку, навпаки, багато. Імперська влада бачила, що тогочасне козацтво, як я вже сказав, у своїй більшості не мало волі до відкритого спротиву. До речі, путін, починаючи повномасштабне вторгнення, сподівався на те ж саме. Але не так сталося, як йому гадалося.
— Наскільки велике московитське військо прийшло руйнувати Січ?
— До 40 тисяч особового складу було виділено на захоплення всього Запоріжжя. Безпосередньо до Січі підійшов піхотний полк. Якби запорожці вирішили боронитися, ворогу було б не солодко.
— Як розгорталися події після того, як російське військо підійшло до Січі?
— Ворог її оточив і поставив ультиматум. Відбулася козацька рада, яка прийняла рішення підкоритися. Далі росіяни відібрали у запорожців зброю, якою козаки воювали з турками. Забрали й скарбницю. Потім грошима з нею імперія платила іноземним переселенцям, яких вона запрошувала в українські степи.
Картина «Остання Рада на Січі» зображує події червня 1775 року. Художник Віктор Ковальов
— Ще спитаю про невикористаний козаками сценарій повернутися в підданство Кримського ханату та Туреччини. Уявімо, що це стало б реальністю. Чи міцним би був цей тандем? Адже одні вірять в Христа, інші — в Аллаха?
— Тандем мав хороші шанси бути міцним, адже маємо багато прикладів успішної співпраці козаків з кримськими татарами. Окрім того, нагадаю, що Молдавське князівство і Валахія (значна частина сучасної Румунії) тривалий час перебували під протекторатом Османської імперії. І Молдавське князівство, і Валахія зберегли за турецького підданства свою державність.
Зазначу, що турки в питаннях віри поводилися доволі прагматично. Скажімо, якщо в певному підвладному їм регіоні домінували католики, турки підтримували православних — щоб жодна з християнських конфесій не добилась б вирішального впливу (принцип: розділяй і володарюй). Наприклад, в часи, коли Єрусалим входив до складу Османської імперії, турки віддали ключі від храму Гробу Господнього саме православним. Ясна річ, що Туреччина намагалася просувати мусульманську віру на підвладних територіях. Але в Європі основні зусилля вона спрямовувала на Балкани, а в басейні Чорного моря діяла набагато гнучкіше, що й доводить досвід Молдови та Валахії.
Раніше сценарист документальних проєктів «Скарби нації. Україна. Повернення своєї історії» Руслан Шаріпов пояснив причини ненависті росіян до українців.
Фото з відкритих джерел
SEO продвижение в Одессе
